Міністерство
освіти і науки України
Управління
освіти і науки Рівненської облдержадміністрації
Комунальний
позашкільний навчальний заклад «Володимирецький районний Будинок школярів та
юнацтва» Володимирецької районної ради
ПОГОДЖЕНО
науково-методичною радою Рівненського
обласного інституту післядипломної
педагогічної освіти
Протокол № 3 від 05.09. 2014р.
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом управління освіти і науки
обласної державної адміністрації
№ 459 від 08.09. 2014 р.
Навчальна програма
гуртка з позашкільної освіти
еколого-натуралістичного напряму
«Агрохімічні
властивості ґрунтів Полісся»
2 роки навчання
смт Володимирець
- 2014
Автор і упорядник:
Снітко Галина Григорівна – керівник
гуртка «Агрохімічні властивості гуртків Полісся» комунального позашкільного
навчального закладу «Володимирецький районний Будинок школярів та юнацтва»,
вчитель біології Великожолудської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.
Рецензент:
Давидюк Наталія Юріївна – методист
Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат
педагогічних наук.
Юсин Тамара Адамівна – методист комунальної науково-методичної установи
«Володимирецький районний методичний кабінет»
Манзик Руслана Василівна - методист
комунального позашкільного навчального закладу «Володимирецький районний
Будинок школярів та юнацтва».
ПОЯСНЮВАЛЬНА
ЗАПИСКА
Соціально-економічні
перетворення аграрного сектора Полісся та зміна власників землі ставить питання
моніторингу агрохімічних властивостей ґрунтів з метою підвищення їх родючості
та більш раціонального використання. У зв’язку з цим питання наукового підходу
до обробітку земель стає особливо важливим, так як агрохімія досліджує вимоги
до живлення рослин та агроекологічні вимоги щодо раціонального застосування
мінеральних і органічних добрив. Агрохімія - це сучасна науково обґрунтована
основа використання мінеральних та органічних добрив, яка охоплює найважливіші
питання хімії в сільському господарстві, вивчає взаємовідносини між рослинами,
ґрунтом, добривами в процесі живлення рослин, а також тісно пов’язана з такими
науками, як ґрунтознавство, рослинництво, землеробство тощо. Знання з
агрохімії, екологічно безпечних технологій вирощування сільськогосподарських
культур необхідні для всіх, хто займається сільським господарством.
Програма гуртка
«Агрохімічні властивості ґрунтів Полісся»
створена на основі гуртка «Основи агрохімії», рекомендованої
Міністерством освіти і науки України (лист Міністерства освіти і науки України
№1/11-10901 від 04.07.2013р.), в яку внесено зміни та доповнення.
Навчальна програма з позашкільної освіти
«Агрохімічні властивості грунтів Полісся» сприяє залученню учнів до вирішення агроекологічних
проблем Полісся, спрямована на еколого-натуралістичний напрям позашкільної
освіти та реалізується в гуртках, творчих об’єднаннях позашкільних навчальних
закладів. Програма розрахована на учнів 8–11 класів загальноосвітніх шкіл.
Кількісний склад гуртківців – 10–12 осіб.
Навчальна програма складена з
урахуванням змісту освітніх галузей «Природознавство», «Математика»,
«Технології», «Здоров’я і фізична культура» Державного стандарту базової і
повної загальної середньої освіти.
Метою програми є задоволення освітніх
потреб вихованців у галузі агрохімії та ґрунтознавства для застосовування у
практичній діяльності.
Основні завдання:
-
розширити знання з біології, хімії, екології;
-
ознайомити з основами агрохімії;
-
розвивати мотивацію до дослідницької роботи;
-
формувати екологічне мислення;
-
розвивати творчі здібності;
-
сприяти професійному самовизначенню.
Навчальна програма передбачає 2 роки
навчання:
1 рік навчання – основний рівень – 4 годин на
тиждень (144 годин на рік);
2 рік навчання – основний рівень – 6 годин на
тиждень (216 годин на рік ).
У процесі роботи гуртківці мають навчитись
визначати типи ґрунтів, проводити агрохімічні аналізи, визначати агрохімічні
властивості різних типів грунтів, розпізнавати та правильно застосовувати
добрива, складати системи удобрення ґрунту в сівозмінах тощо. Для більш
ефективного засвоєння теоретичного матеріалу програмою передбачено значний
обсяг практичних занять і дослідницької роботи.
Досліди, що виконуються вихованцями гуртка, повинні мати
загальнорозвиваючу, навчально-виховну, виробничу та наукову спрямованість.
Залежно від змісту програми педагог може застосовувати різні методи занять
(візуальні, аудіальні, кінестетичні і полімодальні) та форми організації занять
(навчальні, виїзні, лабораторні, дослідницькі).
Передбачено широке використання в
начальному процесі активних та інтерактивних форм проведення занять (ділових та
рольових ігор, розгляд ситуацій, комп'ютерне моделювання) в поєднанні з
дослідницькою роботою.
Контроль за рівнем досягнень вихованців
здійснюється під час проведення практичних занять у формі проектів, екологічних
ігор, вікторин, конкурсів тощо.
Основний рівень,
перший рік навчання,
Навчально-тематичний план
№
з/п
|
Тема
|
Кількість годин
|
||
теоретичних
|
практичних
|
усього
|
||
1
|
Вступне заняття
|
4
|
–
|
4
|
2
|
Загальна схема процесу
грунтоутворення. Органічна речовина грунту
|
12
|
12
|
24
|
3
|
Основні фізичні властивості
грунту
|
10
|
12
|
22
|
4.
|
Хімічні властивості грунту
|
10
|
14
|
24
|
5
|
Закономірності поширення і
основні типи грунтів Полісся
|
20
|
24
|
44
|
6
|
Основи дослідницької роботи
|
6
|
8
|
14
|
7
|
Підсумкові заняття
|
-
|
12
|
12
|
Разом:
|
62
|
82
|
144
|
|
ЗМІСТ ПРОГРАМИ
1. Вступ (4 год.)
Теоретична
частина. Предмет, завдання і місце агрохімії в системі прикладних наук. Короткі
історичні відомості про розвиток агрохімії та ґрунтознавства. Методи
агрохімічних досліджень: лабораторний, вегетаційний, лізиметричний, вегетаційно-польовий
та польовий досліди.
Практична
частина. Екскурсія до хімічної лабораторії. Техніка безпеки при роботі в хімічній
лабораторії.
2.
Загальна схема процесу грунтоутворення (24
год.)
Теоретична частина. Ґрунт. Процеси
вивітрювання та їх значення в процесі грунтоутворення. Походження гірських
порід. Генетичні типи грунтоутворюючих порід. Грунтотворні породи Полісся та їх
поширення. Фактори ґрунтоутворювання. Мінеральний склад порід та грунтів.
Гранулометричний склад порід та грунтів. Роль органічної речовини в еволюції
грунтів. Хімічний склад органічних решток (вуглеводи, лігніни, жири, азотні
речовини). Процеси перетворення органічних решток. Хімічні процеси. Роль тварин
і мікроорганізмів. Роль дихання і мінералізації у розкладанні рослинних
залишків. Поняття гуміфікації. Екологічна функція гуміфікації. Гумус грунту та
його склад (гумінові кислоти,
фульвокислоти, гумін). Типи гумусу Полісся. Гумусовий стан грунтів та
оцінка їх родючості. Значення гумусу та шляхи регулювання його вмісту.
Практична частина. Ґрунтовий розріз та його
морфологічний опис. Обладнання хімічної лабораторії. Підготовка зразків ґрунту
до аналізу. Землевпорядкувальні плани та картограми ґрунтових відмін. Склад
органічної частини грунту. Властивості органічної частини грунту. Оцінка
гумусного стану (за Л.А.Гришиною та Д.С.Орловим). Оцінка родючості грунтів.
3. Основні фізичні властивості грунту (22 год.).
Теоретична частина.
Праці Костичева П.А., Вільямса В.Р., Гедройца К.К. про структуру
грунтів. Основні фізичні властивості
грунту. Поняття «структура» та «структурність» грунту. Структура грунту (за
П.В.Вершиніним). Агрохімічна цінність структури грунту. Біологічні причини
руйнування структури. Щільність зложення ґрунту (об’ємна вага). Щільність
твердої фази грунту. Поняття пористості ґрунту. Капілярна та некапілярна
пористість.
Практична частина. Визначення механічного складу
ґрунту в польових умовах. Визначення вологості ґрунту. Визначення
водопроникності і водопідіймальної здатності грунту. Визначення повної вологоємкості
грунту. Визначення структурного складу ґрунту. Екологічна оцінка щільності
зложення грунтів.
4. Хімічні
властивості грунту (24 год.)
Теоретична частина. Ґрунтовий розчин. Методи
вивчення грунтового розчину. Склад грунтового розчину. Реакція грунтового
розчину. Динаміка концентрацї грунтових розчинів. Буферність грунтового
розчину. Кислотність та лужність грунту. Регулювання реакції грунтового
середовища. Окислювально-відновні системи грунтів. Роль грунтових розчинів у
формуванні грунтів, їх родючості та живленні рослин. Форми грунтової вологи.
Екологічна роль грунтової вологи.
Практична частина. Методи вивчення грунтового
розчину. Визначення буферності грунтового розчину шляхом титрування. Визначення
рН водної і сольової витяжки, гідролітичної кислотності. Складання картограми
кислотності ґрунту.
5. Закономірності поширення і основні типи грунтів
Полісся (44 год.).
Теоретична частина.
Грунтово-географічне районування території України. Основні принципи
класифікації ґрунтів за В.В.Докучаєвим. Поняття про тип, підтип, вид і
різновидність ґрунтів, профілі ґрунтів.
Причини відмінностей між ґрунтами. Закономірності поширення ґрунтів.
Фізико-географічна характеристика Полісся.
Основні типи грунтів Полісся.
Дерново-підзолисті грунти. Мінеральний та гранулометричний склад. Хімічний
склад органічних решток. Грунтовий розріз та його морфологічний опис. Склад
органічної частини грунту. Оцінка гумусного стану. Агрохімічна цінність
структури грунту (щільність зложення, щільність твердої фази грунту, пористість
грунту). Хімічні властивості грунту. Форми
грунтової вологи.
Дерново-прихованопідзолисті
грунти. Мінеральний та гранулометричний склад. Хімічний склад органічних
решток. Грунтовий розріз та його морфологічний опис. Склад органічної частини
грунту. Оцінка гумусного стану. Агрохімічна цінність структури грунту
(щільність зложення, щільність твердої фази грунту, пористість грунту). Хімічні
властивості грунту. Форми грунтової вологи.
Дерново-слабопідзолисті
грунти. Мінеральний та гранулометричний склад. Хімічний склад органічних
решток. Грунтовий розріз та його морфологічний опис. Склад органічної частини
грунту. Оцінка гумусного стану. Агрохімічна цінність структури грунту
(щільність зложення, щільність твердої фази грунту, пористість грунту). Хімічні
властивості грунту. Форми грунтової вологи.
Дерново-середньопідзолисті грунти.
Мінеральний та гранулометричний склад. Хімічний склад органічних решток.
Грунтовий розріз та його морфологічний опис. Склад органічної частини грунту.
Оцінка гумусного стану. Агрохімічна цінність структури грунту (щільність
зложення, щільність твердої фази грунту, пористість грунту). Хімічні
властивості грунту. Форми грунтової вологи.
Дерново-сильнопідзолисті
грунти. Мінеральний та гранулометричний склад. Хімічний склад органічних
решток. Грунтовий розріз та його морфологічний опис. Склад органічної частини
грунту. Оцінка гумусного стану. Агрохімічна цінність структури грунту
(щільність зложення, щільність твердої фази грунту, пористість грунту). Хімічні
властивості грунту. Форми грунтової вологи.
Підзолисто-дернові
грунти. Мінеральний та гранулометричний склад. Хімічний склад органічних
решток. Грунтовий розріз та його морфологічний опис. Склад органічної частини
грунту. Оцінка гумусного стану. Агрохімічна цінність структури грунту
(щільність зложення, щільність твердої фази грунту, пористість грунту). Хімічні
властивості грунту. Форми грунтової вологи.
Дерново-підзолисті
оглеєні грунти. Мінеральний та гранулометричний склад. Хімічний склад
органічних решток. Грунтовий розріз та його морфологічний опис. Склад
органічної частини грунту. Оцінка гумусного стану. Агрохімічна цінність
структури грунту (щільність зложення, щільність твердої фази грунту, пористість
грунту). Хімічні властивості грунту. Форми
грунтової вологи.
Дернові грунти.
Мінеральний та гранулометричний склад. Хімічний склад органічних решток.
Грунтовий розріз та його морфологічний опис. Склад органічної частини грунту.
Оцінка гумусного стану. Агрохімічна цінність структури грунту (щільність
зложення, щільність твердої фази грунту, пористість грунту). Хімічні
властивості грунту. Форми грунтової вологи.
Дерново-літогенні
грунти. Мінеральний та гранулометричний склад. Хімічний склад органічних
решток. Грунтовий розріз та його морфологічний опис. Склад органічної частини
грунту. Оцінка гумусного стану. Агрохімічна цінність структури грунту
(щільність зложення, щільність твердої фази грунту, пористість грунту). Хімічні
властивості грунту. Форми грунтової вологи.
Дерново-глейові
грунти. Мінеральний та гранулометричний склад. Хімічний склад органічних
решток. Грунтовий розріз та його морфологічний опис. Склад органічної частини
грунту. Оцінка гумусного стану. Агрохімічна цінність структури грунту
(щільність зложення, щільність твердої фази грунту, пористість грунту). Хімічні
властивості грунту. Форми грунтової вологи.
Болотні грунти.
Мінеральний та гранулометричний склад. Хімічний склад органічних решток.
Грунтовий розріз та його морфологічний опис. Склад органічної частини грунту.
Оцінка гумусного стану. Агрохімічна цінність структури грунту (щільність
зложення, щільність твердої фази грунту, пористість грунту). Хімічні
властивості грунту. Форми грунтової вологи.
Мулувато-болотні
грунти. Мінеральний та гранулометричний склад. Хімічний склад органічних
решток. Грунтовий розріз та його морфологічний опис. Склад органічної частини
грунту. Оцінка гумусного стану. Агрохімічна цінність структури грунту
(щільність зложення, щільність твердої фази грунту, пористість грунту). Хімічні
властивості грунту. Форми грунтової вологи.
Торф’янисто-болотні
грунти. Мінеральний та гранулометричний склад. Хімічний склад органічних
решток. Грунтовий розріз та його морфологічний опис. Склад органічної частини
грунту. Оцінка гумусного стану. Агрохімічна цінність структури грунту
(щільність зложення, щільність твердої фази грунту, пористість грунту). Хімічні
властивості грунту. Форми грунтової вологи.
Торф’яно-болотні
грунти. Мінеральний та гранулометричний склад. Хімічний склад органічних
решток. Грунтовий розріз та його морфологічний опис. Склад органічної частини
грунту. Оцінка гумусного стану. Агрохімічна цінність структури грунту
(щільність зложення, щільність твердої фази грунту, пористість грунту). Хімічні
властивості грунту. Форми грунтової вологи.
Торф’яники.
Генезис. Мінеральний та гранулометричний склад. Хімічний склад органічних
решток. Морфологічний опис грунтового розрізу. Склад органічної частини грунту.
Оцінка гумусного стану. Хімічні властивості.
Агрохімічна цінність структури.
Практична частина. Таблиці класифікацій грунтів
України. Карта грунтів України та картограма місцевих ґрунтів. Схема будови
основних типів ґрунтів. Грунтові розрізи. Грунти місцевого господарства.
6 . Основи
дослідницької роботи (14 год.)
Теоретична частина. Короткі
історичні відомості з історії сільськогосподарського дослідництва. Суть і
принципи наукового дослідження. Спостереження та експеримент. Класифікація та
характеристика методів агрохімічних досліджень: лабораторний, вегетаційний,
лізиметричний, вегетаційно-польовий та польовий досліди.
Види польових
дослідів. Термінологічний апарат методики польового досліду. Основні методичні
вимоги до польового досліду. Документація. Щоденник польових робіт та журнал
польового досліду. Планування і організація польового досліду. Визначення теми.
Розроблення робочої гіпотези та побудова схеми досліду. Методика і техніка
закладання та проведення польового досліду.
Практична частина. Складання схем польових
дослідів. Вибір ділянки для польового досліду. Планування території на дослідні
ділянки. Агротехнічні заходи. Фенологічні спостереження. Збирання та облік
урожаю.
7. Підсумкові заняття (12 год.)
Практична
частина. Підготовка доповідей та рефератів. Самостійна робота з науковою та
науково-популярною літературою. Оформлення результатів дослідної роботи.
Екскурсії до науково-дослідних установ, підприємств тощо. Участь в олімпіадах,
у роботі лекторіїв, святах, конференціях, благодійних акціях.
ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
Вихованці мають знати:
− будову грунту;
− фактори грунтоутворення;
− фізичні і
хімічні властивості грунту;
− класифікацію грунтів.
Вихованці мають вміти:
− користуватися обладнанням агрохімічної
лабораторії;
− відбирати та готувати зразки ґрунту до
агрохімічного аналізу;
− проводити
агрохімічний аналіз грунту та діагностичний контроль забезпеченості рослин
елементами живлення;
− складати
картограми грунтових відмін;
− проводити фенологічні спостереження;
- складати схеми польових дослідів.
Вихованці мають набути досвід:
–
проведення агротехнічних заходів;
–
проведення дослідницької діяльності;
–
участі в екологічних і природоохоронних заходах;
–
здоров’язбережувальної діяльності.
Основний рівень,
другий рік навчання
Навчально-тематичний план
№
з/п
|
Тема
|
Кількість годин
|
||
теоретичних
|
практичних
|
усього
|
||
1.
|
Вступне заняття
|
3
|
–
|
3
|
2.
|
Агроекономічна та екологічна оцінка здатності грунтів Полісся для росту і
розвитку культурних рослин.
|
15
|
18
|
33
|
3.
|
Елементи кореневого живлення рослин та їх значення
|
12
|
18
|
30
|
4.
|
Основні добрива, агрохімічні
матеріали та бактеріальні препарати
|
18
|
27
|
45
|
5.
|
Раціональне використання і охорона грунтів Полісся
|
21
|
36
|
57
|
6.
|
Основи дослідницької роботи
|
12
|
30
|
42
|
7.
|
Підсумкові заняття
|
3
|
3
|
6
|
Разом
|
84
|
132
|
216
|
|
ЗМІСТ ПРОГРАМИ
1.
Вступ (3 год.)
Теоретична частина. Інновації та
інноваційна діяльність в АПК. Значення
поширення інноваційних технологій з метою збалансованого розвитку всіх галузей
АПК і забезпечення продовольчої безпеки України. Роль аграрної науки як джерела
інновацій.
Практична частина. Екскурсія до місцевого
господарства.
2. Агроекономічна
та екологічна оцінка здатності грунтів для росту і розвитку культурних рослин
(33 год).
Теоретична частина. Вимоги основних
сільськогосподарських, плодових та декоративних культур до грунтових умов. Роботи К.А. Тімірязєва, Д.І. Менделєєва,
Д.М. Прянішнікова та інших представників української агрохімічної школи.
Історичні відомості про живлення рослин. Поняття про кореневе і повітряне
живлення рослин. Елементи живлення рослин. Поняття про кругообіг азоту,
фосфору, калію та мікроелементів у грунті. Фізіологічна роль елементів живлення
у житті рослин. Періодичність надходження поживних елементів до рослини.
Способи регулювання живлення рослин. Діагностичний контроль забезпечення рослин
елементами живлення. Гідропоніка. Правила приготування поживних сумішей.
Практична частина. Визначення зовнішніх ознак
дефіциту і надлишку елементів живлення рослин. Закладання і проведення польових
дослідів. Агротехнічні заходи. Фенологічні спостереження. Збирання та облік
урожаю. Статистична обробка одержаних результатів. Розрахунок економічної
ефективності застосування добрив. Діагностичний контроль забезпеченості різних
культурних рослин поживними речовинами за методом К. Магницького. Визначення
вмісту нітратів у сільськогосподарській продукції. Приготування поживних
сумішей для водних культур.
Екскурсія на об’єкти захищеного ґрунту, зелені
куточки з метою виявлення мінеральної нестачі в живленні рослин.
3. Елементи
кореневого живлення рослин та їх значення (30 год.)
Теоретична
частина. Елементи кореневого живлення рослин. Сучасні уявлення про механізм
засвоєння хімічних елементів корінням рослин. Макроелементи.
Азот. Роль азоту
в житті рослин. Кругообіг азоту в природі. Надходження його в ґрунт. Фіксація
атмосферного азоту. Вміст азоту в ґрунті та його форми. Амоніфікація та
нітрифікація. Втрати азоту з ґрунту та надходження з різних джерел (добрива,
азотфіксація, опади).
Фосфор. Значення
фосфору для рослин. Вміст фосфору в ґрунті та його форми. Перехід доступних
форм у недоступні. Кругообіг фосфору в природі.
Калій. Роль
калію в житті рослин. Вміст і форми калію в ґрунті та їхня доступність для
рослин.
Мікроелементи.
Значення сірки, кальцію та магнію в житті рослин. Роль мікроелементів у житті
рослин.
Практична частина. Закладання і проведення вегетаційних
дослідів по вивченню впливу елементів живлення на ріст і розвиток рослин. Вибір
і підготовка зразків ґрунту до аналізу. Отримання витяжки для визначення
елементів живлення. Використання даних агрохімічного аналізу.
4. Основні
добрива, агрохімічні матеріали та бактеріальні препарати (45 год.)
Теоретична
частина. Значення добрив у підвищенні урожайності та поліпшенні якості продукції
рослинництва. Поняття про органічні, мінеральні, сидеральні добрива та
бактеріальні препарати. Класифікація добрив.
Азотні добрива
та їхня класифікація. Умови і способи добування азотних добрив. Фізичні і
хімічні властивості азотних добрив. Особливості використання азотних добрив.
Вплив азотних добрив на урожайність і якість продукції рослинництва.
Фосфорні
добрива. Класифікація фосфорних добрив та їхня характеристика. Добування і
технологія виробництва фосфорних добрив. Особливості використання фосфорних
добрив залежно від ґрунтових умов та вирощування культур.
Калійні добрива.
Класифікація калійних добрив та їхня характеристика. Родовища калійних солей,
способи добування калійних добрив. Особливості застосування калійних добрив у
різних грунтово-кліматичних умовах.
Комплексні
добрива, їхні переваги і недоліки. Характеристика основних видів комплексних
добрив.
Мікродобрива, їх
значення, характеристика та застосування.
Способи внесення
мінеральних добрив у грунт.
Органічні
добрива. Характеристика основних видів органічних добрив.
Гній як джерело
мінерального і вуглекислого живлення для рослин. Способи і умови зберігання
гною. Види торфу та його використання. Компости, їх значення та способи
приготування. Біогумус та його застосування. Сапропель. Значення гноївки і
пташиного посліду як добрив. Використання відходів виробництва та комунального
господарства.
Значення
органічних добрив для підвищення родючості ґрунтів. Зберігання і внесення
органічних добрив у грунт. Поняття сидерації (зеленого добрива).
Рослини-сидерати. Бактеріальні препарати. Умови їх ефективного використання та
способи внесення в ґрунт.
Поняття про сівозміну і ротацію. Наукове
обґрунтування чергування культур у сівозміні. Вимоги зернових, кормових,
технічних, овочевих, плодових, ягідних культур до удобрення). Поняття про систему удобрення.
Наукові основи системи удобрення в умовах Полісся (ґрунтово-кліматичні умови,
біологічні особливості сільськогосподарських культур).
Визначення
запасу поживних речовин у ґрунтах, розрахунок доз добрив під кожну культуру в
сівозміні. Визначення строків і способів внесення добрив.
Техніка безпеки
та санітарні норми при роботі з добривами та бактеріальними препаратами.
Практична частина. Розпізнавання мінеральних добрив
за зовнішнім виглядом. Визначення мінеральних добрив за допомогою якісних
хімічних реакцій. Розрахунок доз мінеральних і органічних добрив на одиницю
площі.
Визначення
кислотності торфу і його придатності на добриво. Заготівля місцевих добрив для
дослідницької роботи, а також для виробничих потреб. Виготовлення компостів.
Види рослин, які можна використовувати на зелене добриво. Виготовлення
бактеріальних препаратів. Умови зберігання органічних добрив. Схеми сівозмін
місцевого господарства. Розроблення системи удобрення с/г культур у сівозміні.
Екскурсія до місцевого господарства.
5 . Раціональне
використання і охорона грунтів Полісся (57 год.)
Теоретична частина. Раціональне
використання та охорона ґрунтів. Вплив діяльності людини на ґрунти. Виснаження
ґрунтів. Ущільнення та руйнування структури ґрунтів. Ґрунтотворний процес під впливом антропогенних факторів.
Радіоактивне забруднення грунтів Полісся. Іонізуюче випромінювання як
екологічний фактор у сфері агропромислового виробництва. Міграція радіонуклідів
у системі ґрунт-рослина-тварина і людина. Рослини-адсорбенти.
Добрива як
потенційні забрудники ґрунту важкими металами і нітратами. Небезпека від
потрапляння нітратів у рослинну продукцію, ґрунтові води. Нормування
використання агрохімікатів у землеробстві. Екологічна оцінка і
санітарно-гігієнічні наслідки використання пестицидів.
Ерозія грунтів.
Види ерозії. Заходи по боротьбі з ерозією ґрунтів. Ерозія ґрунтів внаслідок несанкціонованого
видобутку бурштину. Надмірне заболочення ґрунтів. Меліорація земель.
Агрохімічні та агротехнічні заходи з охорони і меліорації ґрунтів.
Різновиди
біологічного землеробства: органічне, органобіологічне, біодинамічне.
Біологічне (екологічне, органічне) землеробство та його принципові особливості.
Практична частина. Виявлення на землях місцевих
господарств місць руйнування ґрунтів. Насадження полезахисних смуг та лісових
масивів на еродованих і порушених ділянках, вздовж берегів річок тощо.
Снігозатримання на полі. Відношення різних рослин до рН ґрунту. Визначення
потреби у вапнуванні ґрунтів. Агроекологічний моніторинг у системі
землеробства, його суть і особливості. Оцінка екологічного стану ґрунту і
рослинного покриву. Визначення залишкової кількості нітратів в овочах.
Біоіндикація екологічного стану ґрунтів в умовах антропогенного забруднення.
6 . Основи
дослідницької роботи (42 год.)
Теоретична частина. Вегетаційний
метод дослідження, його місце в агрохімічних дослідженнях. Значення
вегетаційного методу для вивчення живлення рослин, властивостей ґрунту і
добрив. Роль зарубіжних і вітчизняних дослідників у розробленні вегетаційного
методу. Модифікація вегетаційного методу досліджень. Відмінності вегетації
рослин при проведенні польового та вегетаційного дослідів. Побудова схем
дослідів. Ґрунтові культури, їх значення і завдання.
Практична частина. Закладання
вегетаційних та польових дослідів.
Вивчення впливу зеленого добрива на урожайність сільськогосподарських культур.
Визначення впливу мікроелементів та бактеріальних препаратів на ріст, розвиток
та урожайність сільськогосподарських культур. Фенологічні спостереження.
Збирання та облік урожаю. Статистична обробка результатів досліджень. Ведення
документації дослідницької роботи. Оформлення
результатів дослідницької роботи. Розробка рекомендацій на основі проведених
наукових досліджень. Самостійна робота з літературою. Написання рефератів та
звітів.
Проведення агрохімічних та хімічних вечорів.
7. Підсумкові
заняття (6 год. )
Участь у
конференціях, святах, масових заходах, благодійних акціях тощо.
ПРОГНОЗОВАНИЙ
РЕЗУЛЬТАТ
Вихованці мають знати:
− основи меліорації ґрунтів;
− екологічні фактори та їхня роль у житті
рослин;
− фізіологічну роль елементів живлення у житті
рослин;
− зовнішні ознаки дефіциту і
надлишку елементів живлення рослин.
− добрива та їхню класифікацію;
− особливості удобрення с/г культур;
− механізм засвоєння хімічних елементів
корінням рослин;
− бактеріальні препарати та їх застосування;
− санітарно-гігієнічні наслідки використання
пестицидів;
− вплив
радіонуклідів на здоров’я людини.
Вихованці
мають вміти:
− розпізнавати мінеральні добрива за зовнішнім
виглядом та за допомогою якісних реакцій;
− розраховувати норми внесення органічних і
мінеральних добрив;
− складати схеми сівозмін;
− розробляти систему удобрення с/г культур у
сівозміні;
− закладати і проводити польові досліди;
− проводити статистичну обробку результатів
досліджень;
− основні
способи зменшення вмісту радіонуклідів у продуктах харчування.
Вихованці
мають набути досвід:
–
роботи з лабораторними приладами та обладнанням;
–
проведення лабораторного аналізу зразків ґрунту, рослин і
продукції рослинництва;
- складання агрохімічних картограм,
ґрунтових і агроекологічних карт навчально-дослідної земельної ділянки;
–
проведення вегетаційних та польових дослідів;
–
розроблення екологічних і дослідницьких проектів;
–
участі в творчих конкурсах дослідницького характеру;
–
участі в практичній екологоспрямованій діяльності;
–
здоров’язбережувальної діяльності.
ОРІЄНТОВНИЙ
ПЕРЕЛІК ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ГУРТКА
Прилади
та пристосування
|
|
Штатив лабораторний
|
12 шт.
|
Щипці тигельні
|
5 шт.
|
Термометр лабораторний
|
10 шт.
|
Плитка електрична лабораторна
|
5 шт.
|
Ваги лабораторні
|
5 шт.
|
Термометр грунтовий
|
12 шт.
|
Прилад для дослідів з ґрунтом
|
1 шт.
|
Лабораторний посуд
|
|
Дошка для сушки посуду
|
1 шт.
|
Зажим пробірковий
|
12 шт.
|
Зажим пружинний
|
12 шт.
|
Окуляри захисні
|
12 шт.
|
Паличка скляна
|
12 шт.
|
Підставка для піпеток
|
5 шт.
|
Підставка для циліндрів
|
5 шт.
|
Сітка латунна
|
5 шт.
|
Ступка металева
|
5 шт.
|
Шпатель фарфоровий
|
5 шт.
|
Лійка хімічна скляна
|
1 шт.
|
Колба конічна
|
8 шт.
|
Колба мірна з однією міткою
|
1 шт.
|
Мензурка на 250 мл
|
1 шт.
|
Мензурка на 500 мл
|
1 шт.
|
Циліндр вимірювальний на 250 мл
|
1 шт.
|
Циліндр вимірювальний на 500 мл
|
1 шт.
|
Чашка випарювальна
|
1 шт.
|
ЛІТЕРАТУРА
1. Агрохімія: підручник / [М.М.
Городній, С.І. Мельник, А.С. Маліновський та ін.]. – К.: Алефа, 2003. – 778 с.
2. Агрохімічний аналіз:
[Підручник] / М.М. Городній, В.П. Каленський, А. Бикін та ін. – К: Вид.
«Арістей», 2007. – 487 с.
3.Атлас Рівненської
області / п/ред. Коротуна І.М. /.- М.: Головне управління
геодезії та картографії
при Раді Міністрів
СРСР, 1985.-32 с.
4. Біологічний словник/За ред. К.М.Ситника. - К.: Головна редакція
УРЕ,1986.-680с.
5. Бегей С.В. Екологічне
землеробство: підручник / С.В. Бегей, І.А. Шувар. – Львів: Новий Світ, 2000,
2007. – 429 с.
6. Велесик
П. Таємниці лісів Рівненщини. - Рівне: Волинські обереги , 2001. – 123с.
7. Якість ґрунтів та сучасні
стратегії удобрення: [Підручник] / М.М. Городній, В.П. Каленський, А. Бикін та
ін. – К.: Вид. «Арістей», 2004. – 487 с.
8. Гладюк М.М. Основи агрохімії. Хімія в сільському господарстві. –
Ірпінь: «Перун», 2003.
9. Городній М.М. Агрохімія:
[Підручник]. – 4-те видання перероблене та доповнене. / М.М. Городній. – К:
Вид. ТОВ «Арістей», 2008. – 935 с.
10. Гудзь
В.П.,Примак І.Д.,Будьонний Ю.В.,Танчик С.П. Землеробство.
- К.:Центр учбової літератури, 2010. - 463 с.
11. Дегодюк Е.Г.
Еколого-техногенна безпека України / Е.Г. Дегодюк, С.Е.Дегодюк. – К.: ЕКМО,
2006. – 306 с.
12. Коротун І.М., Коротун
Л.К. Географія Рівненської області. -
Рівне:Кабінет
видавничо-редакційної
діяльності, 1996.
13. Купчик В.І., Іваніна В.В.,
Нестеров Г.І., Тонха О.Л., Лі М., Метьюз Г. Грунти України :Навчальний
посібник.-К: Кондор, 2011.- 412 с.
14. Лісовал А.А. Методика
агрохімічних досліджень. – К.: Вища школа, 2001.
15. Маринич О.М. та ін.
Фізико-географічне районування // Національний атлас України – К.: ДНВП
“Картографія”, 2008. – С. 228-229.
16. Мусієнко М.М. Фізіологія рослин. –
К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 392 с.
17. Назаренко І.І., Польчина
С.М., Нікорич В.А. Ґрунтознавство: Підручник. – Чернівці: Книги-XXI, 2004. –
400 с.
18. Назаренко
І.І. Землеробство та меліорація. - Чернівці: Книги-XXI, 2010.- 543с.
19. Придатність грунтів
під сади і ягідники/За ред. Поповича П.Д.-К.: Врожай, 1981. -158 с.
20. Супутник агронома: [довідник]
/ Є.М. Білецький, М.А. Бобро, С.Ю. Булигін [та ін.]; за ред. С.Ю. Булигіна. –
Х.: ХНАУ, 2010. – 256 с.
21. Польчина С.М., Цвик Т.І.
Методика польового досліду: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2008. – 81
с.
22. Почвоведение/Под
ред И.С.Кауричева .-М.: Колос, 1982.-496 с.
23.
Позняк Е. «Проблеми систематизації екологічного,
земельного та аграрного законодавства України: науковий погляд» // Правовий
тиждень. – 2006.
Міністерство освіти і науки України
Управління освіти, молоді та спорту Володимирецької РДА
КПНЗ «Володимирецький Будинок школярів і юнацтва»
Збалансований розвиток
Навчальна програма
для 10-11 класів
загальноосвітніх навчальних закладів
Рівень стандарту, академічний рівень
Автор: Снітко Галина Григорівна,
керівник гуртка
«Юні квітникарі-аранжувальники»
КПНЗ «Володимирецький районний
Будинок
школярів та юнацтва»,
вчитель біології
Великожолудської загальноосвітньої
школи
І-ІІІ ступенів
смт.Володимирець - 2014
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Програма курсу «Збалансований розвиток», запропонована для навчання в 10-11
класах, узагальнює шкільну екологічну освіту. Навчальний курс орієнтований на
висвітлення екологічних проблем, пов’язаних із змінами навколишнього
середовища, зв’язаними з діяльністю людини.
Загальна мета курсу: формування завершальних елементів екологічної культури старшокласників, навичок, фундаментальних
екологічних знань, екологічного мислення і свідомості, що
ґрунтуються на бережливому ставленні до природи як
унікального природного ресурсу.
Провідні ідеї програми: висвітлення теоретико-методологічних основ, які ґрунтуються
на базових принципах міжнародної стратегії збалансованого розвитку і прикладних
сторін екологічних досліджень, ознайомлення з основними екологічними проблемами
в Україні та світі.
Основними
завданнями курсу "Збалансований розвиток" (10-11 класи) для загальноосвітньої школи є:
– формування світоглядних
знань про основні тенденції розвитку екологічних особливостей природокористування;
– розкриття наукових
основ вивчення екологічних проблем у відповідності з положеннями міжнародно стратегії
сталого розвитку;
– виховання почуття відповідальності
за забруднення природного середовища, стан довкілля, свідомості щодо необхідності
дотримання природоохоронного законодавства;
- розвиток системи інтелектуальних
та практичних умінь і навичок, стосовно оцінювання екостанів і екоситуацій,
ступеня їх напруженості, ефективності охорони природи.
Структура
і зміст програми «Збалансований розвиток» базуються на принципах
неперервності і наступності шкільної екологічної освіти, її інтеграції на
основі внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків, гуманізації,
екологізації, диференціації навчального матеріалу залежно від практичної спрямованості.
У програмі знайшли відображення
наскрізні для шкільної екологічної освіти змістові лінії, зазначені у Концепції
екологічної освіти України.
Даний курс розрахований
на 35
годин (1
година
тижневого
навантаження у 10-11
класі) й охоплює15
взаємопов’язаних
тем.
Практична
частина програми є важливою й обов’язковою її складовою,
оскільки обґрунтування певних
закономірностей, доведення наявних тенденцій розвитку, зрештою аргументація конкретної позиції неможливе без наведення певних статистичних відомостей. Тому практичні роботи передбачають здійснення порівняльного аналізу, проведення спостереження, міні-дослідження,
дискусій, семінарів, "круглих столів",
ділових ігор, моніторингових досліджень, написання творчих робіт.
Оцінюючи навчальні досягнення учнів зданого курсу, необхідно керуватись критеріями,
затвердженими МОН України ,враховуючи при цьому:
– правильність і
науковість викладення матеріалу, повноту розкриття понять і закономірностей,
точність вживання наукової і екологічної термінології;
– ступінь самостійності відповіді;
– логічність і
доказовість у викладенні матеріалу;
–
ступінь сформованості інтелектуальних, загальноосвітніх,
специфічних умінь (робота з
картографічними, статистичними та іншими додатковими матеріалами).
Структура курсу
Програма курсу «Збалансований розвиток» розрахована на 35 годин, що охоплюють вивчення матеріалу
на уроках (включно з проведенням практичних робіт, екскурсій) та резервний час.
Структура курсу
передбачає дотримання певної логіки,
яка спирається на основні принципи пізнання:
·
рух від
простого до складного,
·
поєднання абстрактного (розуміння
понять) і конкретного,
·
перевірку достовірності отриманих знань.
·
навчання у процесі діяльності
Курс
«Збалансований розвиток»
представлено 4 розділами, які охоплюють
15 тем:
Розділи
|
Теми
|
Розділ 1.Вступ.
Поняття збалансованого розвитку.
|
Тема
1. Збалансованийрозвиток і джерела енергії.
|
Тема
2.Перспективи використання традиційних джерел енергії.
|
|
Тема
3.Світові стратегії енергозабезпечення
|
|
Розділ
2.Проблеми, пов’язані з традиційною енергетикою.
|
Тема
4. Суспільнівтрати, викликані використанням традиційних джерел енергії.
|
Тема
5. Проблеми вугільної галузі та великої гідроенергетики.
|
|
Тема
6.Атомна енергетика і її вплив
на навколишнє середовище.
|
|
Тема
7. Вплив традиційної енергетикина зміни клімату.
|
|
Розділ
3.Технічний стан енергетичної галузі України і
перспективи її розвитку.
|
Тема
8.
Технічний стан енергетичної галузі України.
|
Тема
9.
Загальна оцінка Енергетичної стратегії України на період до 2030 р.
|
|
Тема
10.
Діяльність громадських організацій і незалежних експертів.
|
|
Розділ 4. Модернізація паливно-енергетичного комплексу
України як необхідна
умова досягнення енергетичної незалежності та збалансованого
розвитку.
|
Тема
11.
Фактори енергетичної залежності.
|
Тема
12.
Пріоритетні напрямки модернізації ПЕК.
|
|
Тема13. Потенціал енергозбереження в Україні.
|
|
Тема14. Використання
нетрадиційних джерел енергії як
запорука збалансованого
розвитку країни.
|
|
Тема15. Громадянське суспільство, громадяни і стала енергетика.
|
Особливості оцінювання знань
при вивченні курсу «Збалансований
розвиток»
у загальноосвітніх навчальних закладах
Враховуючи мету вивчення курсу «Збалансований
розвиток» - сформувати загальні уявлення та озброїти первинними вміннями екологічного
аналізу - при визначенні оцінки доцільно враховувати не лише рівень теоретичних
знань, а й набуті учнем навички. Формами перевірки теоретичних знань можуть
бути:
·
усні відповіді
за заданою темою;
·
реферати за заданою або обраною учнем темою;
·
відповіді на тестові завдання різних рівнів складності;
·
обговорення власної думки в процесі обговорень актуальних екологічних проблемі проблем збалансованого розвитку.
Перевірка набутих навичокможе здійснюватися у процесі:
·
вирішення задач різних рівнів складності;
·
побудови графіків,
що пояснюють зміст або динаміку певних процесів;
·
розрахунків окремих показників
за фактичними даними.
Методичне
забезпечення курсу
Необхідні передумови: для викладання курсу «Збалансований розвиток» за
запропонованою програмою створений посібник (на основі праць Коробко Б. П., а також містить посилання
на використані джерела).
Зв’язки з іншими дисциплінами
Викладання курсу
«Збалансований розвиток»у ЗНЗ передбачає використання знань та навичок,
здобутих учнями при вивченні таких шкільних дисциплін, як:
·
географія;
·
екологія;
·
математика;
·
технології.
Тематика практичних робіт
Для
глибшого засвоєння матеріалу
та набуття учнями практичних навичок рекомендуються такі практичні роботи:
1. Складання схем колообігу хімічних елементів у
наземно-повітряному середовищі.
2.
Складання схемзалучення в колообіг речовин викопних видів палива.
3.
Аналіз ситуації з впровадженням енергозберігаючих технологій у власному регіоні
(районі, місті, селі).
4. Складання переліку заходів з енергозбереження в
побуті.
Плани виконання практичних робіт розробляються вчителем і пропонуються учням
перед початком роботи.
Результати практичних робіт оцінюються вчителем
та обговорюються в класі.
Зміст програми
(35 годин(1 година на тиждень), у тому числі 5 годин резервних)
Кіль-кість
годин
|
Зміст навчального матеріалу
|
Навчальні досягнення учнів
|
6
|
Розділ
1.Вступ. Поняття
збалансованого розвитку.
|
|
2
|
Тема 1. Збалансований розвиток і джерела
енергії. Модернізація паливно-енергетичного комплексу України як необхідна
умова досягнення енергетичної незалежності та збалансованого розвитку.
Фактори енергетичної залежності. Концепція Стратегії національної екологічної політики України на період
до 2020 року. Особливості, проблеми та завдання розвитку України в
контексті інтеграції до світової спільноти. Основні принципи управління екологічною безпекою
в контексті збалансованого
розвитку. Механізм
організаційно-правового забезпечення екологічної безпеки, його функції
(організаційно-превентивні, регулятивно-стимулюючі, розпорядчо-виконавчі,
забезпечувальні та охорон-відловлювальні).
|
Учень (учениця):
-називає основні джерела енергії, фактори енергетичної залежності України, особливості
економічного розвитку України;
-формулює основні положення Концепції Стратегії
національної екологічної політики України на період до 2020 року;
- характеризує основні принципи управління екологічною
безпекою
в контексті збалансованого розвитку.
-пояснює механізм організаційно-правового забезпечення екологічної безпеки;
-аналізує завдання розвитку Українив контексті інтеграції до світової спільноти;
-робить висновок про необхідність модернізації ПЕК України.
|
2
|
Тема 2. Перспективи використання традиційних
джерел енергії. Проблеми забезпечення енергією.
Екологічні наслідки екстенсивного розвитку паливно-енергетичних комплексів. Основні елементи екологічно безпечного управління використанням
токсичних хімічних речовин. Система управління токсичними хімічними речовинами.
Практичні роботи:
1. Складання схем колообігу хімічних елементів у
наземно-повітряному середовищі.
|
Учень (учениця):
-називає види традиційних джерел енергії, екологічні наслідки екстенсивного
розвитку паливно-енергетичних комплексів, проблеми, зв’язані із забезпеченням
населення різними видами енергії;
-формулює основні закони перетворення енергії;
-описує систему управління використанням токсичних хімічних речовин;
-складає схеми антропогенного обігу хімічних елементів;
-характеризує основні джерела енергії;
-пояснює вплив традиційних джерел енергії на навколишнє середовище;
-аналізує можливі наслідки впливу хімічних сполук на здоров’я людини;
-застосовує знання для обґрунтування заходів по охороні навколишнього
середовища;
-робить висновок про взаємозв’язок між всіма елементами середовища;
-дотримує правил правил
поведінки під час виконання експериментальної роботи в кабінеті.
|
2
|
Тема
3. Світові стратегії енергозабезпечення. Програма розвитку ООН. Проблема поновлюваних джерел енергії.
|
Учень (учениця):
-називає основні положення Програми
розвитку ООН;
-описує основні світові стратегії енергозабезпечення;
-складає схеми поновлюваних джерел енергії;
-характеризує переваги і недоліки поновлюваних джерел енергії;
-пояснює необхідність переходу людства на використання поновлюваних джерел
енергії;
-аналізує основні тенденції у світовій
енергетиці;
-робить висновок про переваги поновлюваних джерел енергії.
|
8
|
Розділ 2.Проблеми, пов’язані з традиційною енергетикою.
|
|
2
|
Тема
4. Суспільні втрати, викликані використанням традиційних джерел енергії. Вичерпання
викопних видів палива. Поняття
«суспільні втрати»
|
Учень (учениця):
-називає основні традиційні джерела енергії;причини знищення рідкісних видів
рослинного і тваринного світу, втрати культурних, археологічних та інших
пам’яток цивілізації, безпосередньо чи опосередковано зумовлені забрудненням
довкілля і порушенням екологічної рівноваги;
-формулює поняття «суспільні втрати», «викопні види палива»;
-складає схеми біогенної міграції елементів;
-характеризує суспільні втрати, викликані використанням традиційних
джерел енергії;
-застосовує знання для збереження життя і здоров’я;
-робить висновок про суспільні втрати від від деградації довкілля, необхідність витрат на лікування, на утримання інвалідів; про
зменшення врожаїв внаслідок виведення земельних площ із землекористування;
-дотримує правил рекультивації земель та раціонального землекористування.
|
2
|
Тема 5. Проблеми вугільної галузі та великої
гідроенергетики.Шкода довкіллю ТЕС, ГЕС і ГАЕС.
Екскурсії:
1.Ознайомлення з технологічним циклом ТЕС, ГЕС або ГАЕС.
|
Учень (учениця):
-називає основні принципи роботи ТЕС,
ГЕС і ГАЕС; види шкідливих викидів
теплоелектростанцій;
-описує негативні наслідки викидів ТЕС; вплив на довкілля будівництва водосховищ
для гідроелектростанцій;
-характеризує вплив водосховищ на мікроклімат прилеглих територій;
-аналізує парникову дію СН4,N2О, СО2, PFCs, HFCs, SF6;
-складає схеми залучення в колообіг речовин викопних видів палива;
-дотримує правил техніки безпеки під час проведення екскурсій.
|
2
|
Тема
6.Атомна енергетика і її вплив
на навколишнє середовище.Аварії на АЕС в Трі-Майл-Айленді (США), в Чорнобилі
та на Фукусімі (Японія). Ризики
ядерної енергії. Програми поводження з радіоактивними
відходами і відпрацьованим ядерним паливом. Процес «ядерного ренесансу».
Екскурсії:
1.Ознайомлення з технологічним циклом АЕС (навчальний центр).
|
Учень (учениця):
-називає основні ризики ядерної енергетики;
-складає схеми циклів ядерного палива; схеми ланцюгових реакцій радіоактивних
елементів;
-характеризує програми поводження з радіоактивними відходами і
відпрацьованим ядерним паливом;
-пояснює явище «ядерного ренесансу»;
-аналізує вплив на навколишнє середовище аварій на АЕС в Трі-Майл-Айленді (США), в
Чорнобилі та на Фукусімі (Японія);
-застосовує набуті знання в умовах проживання в радіоактивно забрудненому середовищі;
-робить висновок про міграцію радіоактивних елементів по ланцюгах
живлення;
-дотримує правилособистої гігієни при перебування на радіоактивно забруднених територіях;
правил техніки безпеки під час проведення екскурсій.
|
2
|
Тема 7. Вплив традиційної енергетикина зміни клімату.Глобальні та
локальні зміни клімату. Забруднення атмосфери газовими й пиловими викидами.
Практичні роботи:
1. Складання схем залучення в
колообіг речовин викопних видів палива.
Екскурсії:
1.Ознайомлення з впливом
водосховищ на глобальні і локальні зміни мікроклімату прилеглих територій.
|
Учень (учениця):
-називає основні принципи роботи ТЕС, ГЕС і ГАЕС; види шкідливих викидів теплоелектростанцій;
-описує негативні наслідки викидів ТЕС;
наслідки затоплення земель при будівництві водосховищ для
гідроелектростанцій;
-характеризує вплив водосховищ на
глобальні і локальні зміни мікроклімату прилеглих територій;забруднення
атмосфери газовими й пиловими викидами;
-аналізує парникову дію газів СН4, N2О, СО2, PFCs, HFCs, SF6;
-складає схеми залучення в колообіг речовин викопних видів палива;
-дотримує правил техніки безпеки під час проведення екскурсій.
|
6
|
Розділ 3.Технічний стан енергетичної
галузі України і перспективи її розвитку
|
|
2
|
Тема
8. Технічний стан енергетичної галузі України. Запровадження
перспективних енергетичних технологій. Підвищення ефективності використання
енергії, паливно-енергетичних та інших ресурсів.Стант еплових електростанцій.Гідро- та атомна енергетика:
потреба модернізації. Об’єднана енергосистема України.
Екскурсії:
1.Ознайомлення з діяльністю
енергогенеруючих підприємств. 2.Ознайомлення з діяльністю енергорозподільчих
підприємств.
|
Учень (учениця):
-називає основні види електростанцій енергетичної системи України;
-формулює необхідність запровадження перспективних енергетичних технологій;
-описує сучасний технічний і технологічний стан теплових, гідро- та атомних
електростанцій;
-складає схему об’єднаної енергетичної системи України;
-характеризу єсвітові тенденції енергозбереження;
-пояснює потребу модернізації існуючих енергогенеруючих потужностей;
-робить висновок про переваги і недоліки об’єднаної енергетичної системи
України;
-дотримуєправил техніки безпеки під час проведення екскурсій.
|
2
|
Тема 9. Загальна оцінка Енергетичної стратегії України на
період до 2030 р. Складові Енергетичної стратегії
України на період до 2030 р. Прогноз споживання паливно-енергетичних ресурсів
(ПЕР).
|
Учень (учениця):
-називає основні положення Енергетичної
стратегії України на період до 2030 р;
-формулює основні складові Енергетичної стратегії України на період до 2030 р.
-складає прогноз споживання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР);
-пояснює необхідність змін у енергетичній політиці країни;
-аналізує зміни в структурі споживання паливних ресурсів України ;
-робить висновок про вплив світових тенденцій на енергетичну стратегію України.
|
2
|
Тема
10.
Діяльність громадськихорганізацій і
незалежнихекспертів.
|
Учень (учениця):
-називає основні
громадські організації, які займаються питаннями енергозбереження;
-характеризує вплив громадської думки на формування енергетичної політики країни.
|
10
|
Розділ 4.Модернізація паливно-енергетичного комплексу
України як необхідна умова досягнення енергетичної незалежності та збалансованого
розвитку.
|
|
2
|
Тема
11.
Фактори енергетичної залежності. Проблема енергетичної
самостійністі. Ситуація з енергозабезпеченням в Україні. Досвід Данії щодо
модернізації ПЕК.
Практичні роботи:
1. Аналіз ситуації з впровадженням
енергозберігаючих технологій у власному регіоні (районі, місті, селі).
|
Учень (учениця):
-називає основні фактори енергетичної залежності України; основні родовища
паливних ресурсів України і світу;
-описує досвід інших країн по енергозбереженню;
-складає план реорганізації енергетичної галузі країни;
-пояснює переваги і недоліки різних факторів стимулювання переходу на
енергозберігаючі технології;
-аналізує ситуацію з впровадженням енергозберігаючих технологій у власному регіоні
(районі, місті, селі).
-застосовує набуті знання для економії сімейного бюджету шляхом впровадження
енергозберігаючих технологій у власний побут;
-дотримує правил енергозбереження у повсякденному житті.
|
2
|
Тема 12. Пріоритетні напрямки модернізації ПЕК. Підвищення енергоефективності, ресурсо- та
енергозберігаючі заходи. Модернізація ПЕК
на базі поновлюваних та інших альтернативних джерел енергії. Модернізація технологій використання викопного палива.
|
Учень (учениця):
-називає основні ресурсо- і енергозберігаючі заходи; пріоритетні напрямки модернізації ПЕК;
-складає план модернізації паливно-енергетичного комплексу країни;
-характеризує роль поновлюваних та альтернативних джерел енергії у забезпеченні країни
енергією;
-робить висновок про сучасний стан
паливно-енергетичного комплексу країни.
|
2
|
Тема 13. Потенціал енергозбереження в Україні. Необхідність
структурної перебудови промислового комплексу
України. Організаційно-правові заходи енергозбереження. Удосконалення енергетичної техніки та енергоефективного
обладнання.
|
Учень (учениця):
-називає основні організаційно-правові заходи енергозбереження;
-пояснює необхідність удосконалення енергетичної техніки на базі
використанняенергоефективного обладнання;
-аналізує потенціал енергозбереження в Україні;
-робить висновок про вплив світових тенденцій на основні напрями енергозбереження в
країні.
|
2
|
Тема 14. Використання нетрадиційних джерел енергії як
запорука збалансованого розвитку країни. Енергія сонячного випромінювання, вітру, річкових
потоків, морських хвиль, енергія, акумульована в довкіллі та біомасі; геотермальна енергія. Використання метану в енергетичних цілях. Нетрадиційні джерела енергії—українські перспективи. Як зробити рентабельною вітрову енергетику.
|
Учень (учениця):
-називає основні види нетрадиційних джерел енергії;
-описує різні види нетрадиційних джерел енергії: енергію сонячного
випромінювання, вітру, річкових потоків, морських хвиль, енергію,
акумульовану в довкіллі та біомасі;
геотермальну енергію;
-складає перспективний план переходу енергетики країни на використання
альтернативних джерел енергії;
-характеризуєпереваги і можливі недоліки нетрадиційних джерел енергії;
-робить висновок про можливі шляхи застосування нетрадиційних джерел
енергії у своїй місцевості;
-дотримує правил
техніки безпеки під час проведення екскурсій.
|
2
|
Тема15. Громадянське суспільство, громадяни і стала енергетика. Вплив енергетичної галузі
на рівень та якість життя людей. «Концепція «неатомного» шляху розвитку
енергетики України» . Досвід Японії з
енергозбереження.
Практичні роботи:
1. Складання переліку заходів з
енергозбереження в побуті.
|
Учень (учениця):
-називає поняття «громадянське суспільство», «стала енергетика», «енергетична
галузь»;
-формулює основні положення «Концепції «неатомного» шляху розвитку енергетики
України»;
-описує досвід Японії з енергозбереження;
-характеризує вплив структури енергетичної галузі на рівень та якість
життя людей;
-пояснює зв'язок між різними типами систем опалення і втратами енергії в житловому
секторі;
-аналізує наслідки введення оплати за реальними показниками споживання на
діяльність житлово-експлуатаційних
установ по впровадженню новітніх заходів з енергозбереження;
-застосову єнабуті знання у власному побуті;
-дотримує правил енергозбереження у побуті, на роботі, у громадських закладах.
|