Вчитель біології вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист
Тема
досвіду: Формування самоосвітньої компетенції учнів в процесі виконання
дослідницької роботи при вивченні
біології в школі
...Людей
варто навчати…того, щоб
вони здобували знання не з книг, а спостерігали самі …, тобто щоб
вони досліджували і пізнавали самі предмети, а не пам’ятали тільки чужі
спостереження і пояснення.
Я.А.Коменський
ВСТУП
В період модернізації освіти Міністерство освіти і науки України
визначило нові стратегічні цілі й тенденції оновлення змісту навчання та
виховання підростаючого покоління. Національна доктрина розвитку освіти України
у ХХІ ст. як головну мету визначає створення умов для особистісного розвитку та
творчої самореалізації кожного громадянина України, формування покоління,
здатного навчатися, створювати і розвивати цінності.
Одним з актуальних завдань сучасної школи є пошук оптимальних
шляхів зацікавлення учнів процесом навчанням, спонукання до творчості,
підвищення їх розумової активності, виховання школяра як життєво й соціально
компетентної особистості, здатної самостійно зробити вибір і приймати
відповідальне рішення в різних життєвих ситуаціях, яка творчо застосовує
здобуті знання.
При використанні технології навчання як
дослідження дослідницька діяльність учня стає суб'єктивним відкриттям нових
знань на основі індивідуальної актуалізації власних, попередньо засвоєних знань
і вмінь.
Застосування дослідницького підходу у
навчанні формує в школярів досвід самостійного пошуку нових знань та їх
використання в нових умовах, формування нових пізнавальних цінностей та
збагачення їх пізнавальної ціннісної орієнтації. Саме навчання в значній мірі
стає таким, що ініціюється учнями, які засвоюють новий для них досвід, у тому
числі і дослідницько-пізнавальний.
Впровадження дослідницьких технологій передбачає також використання
інтерактивних методик. Інтерактивне навчання сприяє формуванню в учнів навичок
та вмінь як суто біологічних, так і загальнонавчальних; сприяє створенню
атмосфери взаємодії, співробітництва; становленню життєвих цінностей та
розвитку комунікативних якостей. Інтерактивні методики передбачають моделювання
життєвих ситуацій, спільне розв’язання проблем та використання рольових ігор.
Дослідницька практика учнів при вивченні
біології повинна відповідати науковим методам пізнання, розширювати зміст їхньої
освіти та вдосконалювати підготовку до майбутньої діяльності.
Актуальність досвід
Актуальність використання
дослідницьких технологій при вивченні біології в школі зумовлена тим, що на
сьогодні питання конкурентоспроможності України як держави у динамічному
світовому просторі ХХІ століття визначається вмінням готувати нове покоління, здатне сприймати нововведення, запроваджувати інноваційні технології, здатне обійти або швидко пройти
стадію індустріального суспільства і вступити в нову еру інформаційного
суспільства.
Твердження «Хто володіє
інформацією - той володіє світом» поступово втрачає свою актуальність, оскільки
здобути інформацію в наш час дуже легко, а творчо використати її -
проблематично. Тому саме життя, зміни в сучасному світі вимагають від успішної
людини саме дослідницького стилю діяльності і поведінки. Отже, закономірним
явищем стало підвищення уваги сучасної педагогічної освіти і науки України до
проблем навчання як дослідження та практичного використання відповідних
педагогічних технологій у навчальному процесі.
Якщо загальнотеоретичні положення
дослідницького навчання у педагогічній науці розроблені досить грунтовно, то в
методиці навчання біології недостатньо вирішеними залишаються питання
дослідницького навчання, зокрема, з використання кімнатних рослин як загальнодоступних
навчально-наочних посібників.
Ще однією причиною вибору
зазначеної теми є те, що
інтеграція освіти і науки сучасному світі
вимагає поєднання академічної та прикладної складової навчання на
дослідницько-інноваційній основі. Підготовка учнів до неперервної фахової підготовки, одним
з елементів якої є формування наскрізних біологічних понять, зміст яких
розширюється в процесі вивчення шкільного курсу біології, забезпечується
формуванням дослідницьких компетентностей, необхідних для успішної
самореалізації учня як особистості.
Саме використання кімнатних рослин
на уроках біології як навчально - наочних посібників дає змогу, починаючи з
шостого класу, залучити до дослідницької діяльності практично всіх учнів.
При застосуванні дослідницької
технології на уроках біології з використанням кімнатних рослин учні набувають
досвіду дослідницької роботи в індивідуальній пізнавальній діяльності,
відбувається об’єднання їх інтелектуальних здібностей, дослідницьких умінь та
творчого потенціалу і формування на цій основі активної, компетентної, творчої
особистості.
Практична значущість
Застосовуючи кімнатні рослини як
навчально-наочні посібники при формуванні наскрізних вмінь в процесі виконання
дослідницької роботи при вивченні
біології в школі, можна вирішити цілу низку спеціальних педагогічних
завдань:
- застосувати дослідницькі методи для оволодіння учнями матеріалом шкільного курсу біології;
-використати кімнатні
рослини при дослідженнях під час ознайомлення школярів з окремими біологічними явищами,
процесами чи фактами;
-допомогти
учням у засвоєнні комплексу дослідницьких заходів та сформувати їх дослідницькі уміння і навички з
використанням кімнатних рослин як навчально-наочних посібників;
- прищепити учням інтерес до біології як науки, до навчальних і наукових досліджень, використовуючи кімнатні
рослини;
- збагатити творчі
спроможності учнів на основі формування їхнього дослідницького досвіду роботи з
кімнатними рослинами;
- сформувати у школярів уявлення про дослідницьку
стратегію в пізнавальній діяльності.
Інноваційна значущість
Метою використання кімнатних рослин як навчально-наочних
посібників при формуванні наскрізних вмінь в процесі виконання дослідницької
роботи учнями при вивченні шкільного курсу біології є набуття учнями досвіду
дослідницької роботи, розвиток їх інтелектуальних здібностей, творчого
потенціалу і дослідницьких умінь, формування на цій основі компетентної,
активної, творчої особистості.
Дослідницька діяльність є процесом спільної роботи учня й педагога
з метою виявлення суті досліджуваних біологічних явищ і процесів.
При використанні в процесі навчання біології кімнатних рослин як
навчально-наочних посібників я, в першу чергу, прагну вирішити такі завдання:
1) зацікавити учня темою дослідження;
2) допомогти учню усвідомити суть поставленої перед ним
проблеми;
3) проводити роботу над розкриттям
проблеми дослідження у тісній співпраці не тільки з учнем, але й з його
батьками;
4) розкривати інтелектуальний
потенціал учня, допомагати йому краще пізнати себе і свої можливості.
При цьому орієнтуюся не лише на розвиток дослідницької мотивації
самого учня, але й визначаю рівень і
зміст сформованості його дослідницьких вмінь і навичок, враховую відповідність
змісту курсу біології періоду навчання та характеру формування дослідницьких
умінь і навичок.
2.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ
НАВЧАННЯ ЯК ДОСЛІДЖЕННЯ
На
початку 20-х років минулого століття у працях відомих педагогів В.М.Бехтєрєва,
І.П.Павлова, С.Т.Шацького, А.А.Ухтомського з’являються терміни “педагогічна
технологія” і “педагогічна техніка”. В педагогічній енциклопедії 30-х
років ХХ ст. педагогічна техніка
визначалася як сукупність засобів і прийомів, спрямованих на ефективну й чітку
організацію навчальних занять. На даний час в педагогічній літературі не існує
єдиних, уніфікованих визначень таких понять, як освітні, педагогічні, навчальні
технології. Деякі науковці розуміють під терміном “технологія” управління
педагогічними процесами, а інші – способи організації діяльності учнів,
різноманітні прийоми та методи
досягнення педагогом навчальної мети [2].
На думку
більшості дослідників, технологія від методики відрізняється двома принциповими
моментами: гарантією остаточного результату і проектуванням майбутнього
навчального процесу. Педагогічна технологія є набором процедур, які поновлюють
професійну діяльність вчителя, і гарантують запланований остаточний результат.
На відміну від методики, технологія не
припускає варіативності, з неї не можна викинути жодного елементу. Для
технологічного навчання обов’язковим є постійний зворотній зв'язок, коригування
і зміни в подальшій діяльності. В
універсальному значенні «технологія» означає сукупність методів, які
забезпечують гарантоване досягнення цілей певної діяльності. У працях
Б.Т.Ліхачова, В.П.Беспалька, О.М.Пєхоти, І.П.Волкова, В.М.Монахова відображено
різноманітні підходи до розуміння поняття технології у педагогічному контексті [12,13].
Я
поділяю думку Г.Амстронга про те, що використання «евристичного методу» (назва
дослідницького методу в XIX ст.) ставить учня на позицію дослідника, дозволяє
йому відкривати наукові факти.
Дж.
Дьюї, спираючись на цей метод, побудував навчально-виховну систему, що має на
меті формування особистості, щонайкраще пристосованої до життя і практичної
діяльності в умовах вільного підприємництва. Його концептуальний підхід дістав
відображення і в «методі проектів», і в
«комплексному навчанні», і в експериментальних «нових школах» Західної
Європи та США, і в процесуально-орієнтованому навчанні (X.Таба, Д.Шваб). За
розробками X.Таби, зміст навчальних предметів повинен формуватися на основі
розв’язання чотирьох освітніх завдань: надання знань, розвитку мислення,
формування умінь і навичок. Дж.Шваб розглядав наукові дослідження як зразки для
побудови навчання. Він вважав, що всі наукові ідеї, які відображаються в
будь-якому предметі шкільної навчальної програми, можна повноцінно зрозуміти,
якщо простежувати їхнє виникнення та розвиток [12].
На
основі дослідницького методу Д.Брунер розробив метод творчого навчання «шляхом
відкриття». Він довів, що саме використання цього методу здатне забезпечити
активне перенесення знань у нові ситуації.
Група
психологів під керівництвом Д.Зухмана, досліджуючи процес навчання на основі
парадоксальних ситуацій, зробила висновок, що пізнавальні конфлікти, які
виникають при цьому, підводять учнів до необхідності збирання й аналізу даних,
до висунення і перевірки гіпотез.
Особливу
роль дослідницької практики учнів у розвитку самостійності їхньої думки
відзначали відомі українські педагоги
Я.Чепіга й А.Музиченко.
У 30-ті роки дослідницький метод вважався універсальним в освіті, але
практичні питання його використання викликали велику полеміку.
Я
поділяю погляди Н.І.Мєдянцева, що важливим елементом дослідницького методу є
проведення на уроці евристичної бесіди. Основою для неї повинні бути
спостереження учнів, організовані з метою збудження сумнівів, міркувань,
творчих припущень. Питання, запропоновані вчителем, повинні стимулювати
самостійність роздумів і суджень учнів, допомагати їм самостійно просуватися до
розв’язання проблем, які виникають в результаті їх спостережень чи дослідів.
У 1975
році В.І.Андреєв здійснив спробу визначити межі застосування дослідницького
методу в навчанні. На думку вченого, вони залежать від розвитку
навчально-дослідницьких умінь і здібностей учнів, від змісту навчального
матеріалу, його дидактичного і методичного опрацювання.
В.І.Андреєв
визначив основні компоненти навчально-дослідницької діяльності школярів, а
саме: мотиваційний, змістовий, організаційний, процесуальний, технічний,
комунікаційний, результативний. Він назвав декілька рівнів мотивації. Для
низького, споглядального рівня мотивації характерно, що учня приваблюють лише
яскраві факти й ефектні досліди. Учні, які виявляють споглядально-діяльний
рівень мотивації в дослідженнях, цікавляться розв’язанням нескладних
дослідницьких завдань, поясненням спостережуваних явищ і фактів, встановленням
причинно-наслідкових зв’язків між ними. Вищими є діяльний,
діяльно-дослідницький і дослідницький рівні мотивації. Перший з них
характеризується однаковим ступенем інтересу, бажання і прагнення учнів і до
дослідницької, і до репродуктивної діяльності. Для другого характерна перевага
в школярів інтересу, бажання і прагнення до дослідницької діяльності. Для
найвищого - дослідницького рівня мотивації - інтерес школярів до цього виду
діяльності є стрижневим [11,12].
Як
підкреслює М.В.Кларін, сучасна школа покликана не просто давати знання, а й
організовувати навчання, здатне підготувати учнів до перетворення знань в
інструмент творчого освоєння світу [7]:
Деякі
аспекти використання дослідницьких методів навчання висвітлено у працях таких
українських методистів, як К.Баханова, Л.Задорожна, О.Пометун, які приділили
увагу питанням формулювання проблемних завдань і використанню дослідницьких
методів навчання.
Результативність
і ефективність технології навчання як дослідження зростає при використанні
інтерактивних методик. Інтерактивне навчання – це взаємонавчання (колективне, групове,
навчання у співпраці), в якому учень і вчитель є рівнозначними, рівноправними
суб’єктами навчання. Педагог виступає у ролі організатора процесу навчання,
лідера групи. Сама ж організація інтерактивного навчання передбачає
використання рольових ігор, моделювання життєвих ситуацій, спільне розв’язання
проблем. Використання інтерактивних методик в поєднанні з дослідницькими
технологіями сприяє створенню атмосфери співпраці, формуванню цінностей,
навичок і вмінь, дає змогу педагогу стати справжнім лідером учнівського
колективу [5].
Дослідження,
проведені Національним тренінговим центром в штаті Меріленд (США,) у 1980-х
роках, засвідчують, що інтерактивне навчання призводить до різкого збільшення
відсотка засвоєння матеріалу, так як впливає не лише на свідомість учня, але й
на його волю і почуття. Результати цих досліджень
відображені у схемі, яка дістала назву “Піраміда навчання”.
“Піраміда
навчання” демонструє, що найменших результатів можна досягти за умов пасивного
навчання (лекція - 5%, читання - 10%), а найбільших - при інтерактивному
(дискусійні групи -50%, практика через дію - 75%, навчання інших чи негайне
застосування знань - 90%) [14].
3.ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ЯК
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИ ВИВЧЕННІ БІОЛОГІЇ В ШКОЛІ
Для того, щоб основні біологічні знання виконували організаційну
функцію і забезпечували розуміння цілісності живої природи, починати їх
вивчення треба вже на початку курсу біології. Тоді кожна наступна «порція»
знань і вмінь буде введена до попередньої як елемент чітко окресленої цілісної
системи знань про живу природу.
Біологія
як наука представляє собою систему понять, які складають її наукову основу.
Вони поділяються на загально біологічні
(наскрізні) та спеціальні.
При
поетапному формуванні біологічних понять нові уявлення включаються у систему
вже існуючих знань, починаючи від простих- закінчуючи складними. Система
розвитку біологічних понять та їх класифікація була розроблена методистами Н.М.
Верзіліним, І.Д. Звєрєвим,Н.А. Риковим, В.М.Корсунською
[4,10,17].
Для
формування наскрізних (тобто тих, які використовуються на усіх етапах вивчення
біології) понять ми користуємося різноманітними методами навчання. За джерелом
знань - це словесні, наочні та практичні
методи, за ступенем пізнавальної самостійності - ілюстративно-репродуктивні,
частково-пошукові та дослідницькі методи. До словесних методів навчання
біології належать пояснення, розповідь, бесіда, лекція, робота з підручником,
робота з науково-популярною літературою. До наочних методів навчання біології
належать демонстрування, ілюстрування, самостійне спостереження. Практичні
методи навчання біології включають в себе вправи, практичні роботи, лабораторні
роботи, графічні роботи, дослідні роботи [1].
До методів формування пізнавальних інтересів
належать диспут, дискусія, метод створення ситуації інтересу в процесі
викладання навчального матеріалу, пізнавальні ігри, метод створення ситуації
новизни, метод опори на життєвий досвід учнів, метод забезпечення успіху у
навчанні.
Методи
контролю і самоконтролю у навчанні включають в себе усний контроль, письмовий
контроль, програмований контроль, тестовий контроль, графічний контроль, методи
самоконтролю та самооцінки, метод практичної перевірки.
Самоосвітня
діяльність учня має такі етапи: 1)постановка
мети діяльності;
2)планування власної діяльності;
3)організація діяльності;
4)реалізація і корекція діяльності;
5)аналіз отриманих результатів.
Самоосвітня
діяльність має такі ознаки:
1) високий рівень активності та самостійності
пізнавальної діяльності учнів;
2) добровільність в набутті нових знань;
3) співпадіння цілей і мотивів пізнавальної
діяльності;
4)цілеспрямованість, системність та
планомірний характер діяльності.
Вирішення
зазначених ознак відбувається через:
1)формування і розвиток вмінь самостійної
роботи з підручником;
2)залучення учнів до пошукової діяльності;
3)використання, додаткових джерел знань, а
також Інтернет-ресурсів;
4)розвиток пізнавального інтересу.
При організації науково-дослідницької роботи учнів з біології слід
слід враховувати такі принципи:
1)дослідницька діяльність учнів повинна бути наближеною до
науково-дослідницької діяльності, її початком і найчастіше мати продовження в
подальшій науковій діяльності;
2)зміст дослідження обов'язково повинен відповідати навчальній
меті;
3)наукове дослідження - безперервний процес, його не можна
виконати за кілька днів;
4)науково-дослідницька діяльність є керованим процесом.
Використання у навчанні біології дослідницьких прийомів та методів
сприяє глибшому засвоєнню учнями знань, формуванню в них вмінь та навичок,
вихованню інтересу до творчої пізнавальної діяльності [15]. Дослідницький метод
у навчанні – це метод залучення учнів до самостійних пошуків, на основі яких
вони встановлюють зв'язки між явищами і процесами об'єктивної дійсності,
роблять висновки, пізнають закономірності:
Вважаю, що використання
технології навчання як дослідження вдало і ефективно доповнюють інтерактивні
методики навчання. Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації
пізнавальної діяльності, що має за мету створення комфортних умов навчання, за
яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність.
Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес
відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів; учитель і учень
є рівноправними суб’єктами навчання.
Сутність технології навчання як дослідження полягає у забезпеченні
освітньої підготовки учнів в процесі навчальних досліджень. Навчання як
дослідження припускає, що особливістю навчально-дослідницької діяльності учня є
суб’єктивне відкриття ним нових знань на основі індивідуальної актуалізації
попередньо засвоєних ним же знань і вмінь, введення їх до особистісного
пізнавального простору.
Для реалізації технології навчання як дослідження потрібно чітко
визначити зміст навчальних досліджень, завдання, які необхідно вирішувати,
характер дослідницької діяльності учнів та визначити роль вчителя [12]:
Діяльність учителя
|
Діяльність учня
|
Організує діяльність учнів, спрямовану на розв’язання грамотно
побудованої системи логічних завдань, аби вони оволоділи досвідом пошукової
творчої діяльності. Спрямовує учнів на осмислення проблеми в цілому.
Використовує наочність як засіб залучення учнів до самостійних досліджень.
Створює для учнів практичні можливості ознайомитися з логікою і прийомами
використання дослідницького методу в пізнавальній діяльності.
Керує конструкторсько-раціоналізаторською роботою учнів.
Допомагає в організації самостійної пошукової діяльності учнів.
|
Самостійно визначає проблему, спостерігаючи за навколишнім життям,
висловлює припущення, гіпотези, будує інтуїтивні здогади, обмірковує план і
засоби їхньої перевірки, фантазує, організує спеціальні досліди і
спостереження, розробляє план здійснення контролю, самостійно вирішує нові
дослідницько-пізнавальні завдання або шукає інші засоби розв’язання завдань.
Виявляє у виконуваній роботі власну ініціативу, використовує наявні знання й
уміння для одержання й осмислення нових, оволодіння методами і прийомами
творчого розв’язування проблем. Виявляє самостійність у пошуковій роботі,
спрямованій на розв’язання цілісної проблеми.
Проводить спостереження, замальовки, експерименти, досліди.
Учиться вирішувати суб’єктивно нові для нього проблеми.
|
Провідна ідея досвіду
Використання технології навчання як дослідження припускає
можливість визначати мету і зміст навчальних досліджень з біології, добирати
завдання і визначати характер дослідницької практики учнів залежно від класу.
При цьому вчителю слід спиратися на розвиток дослідницької мотивації учнів,
визначати зміст і рівень сформованості дослідницьких вмінь і навичок учнів:
Орієнтовна
модель організації навчання в школі біології
на основі
дослідницької технології
Які ж методи необхідно використовувати з
метою формування самоосвітньої компетенції школярів? Сучасна дидактика поділяє
методи, що формують навички самоосвіти, на три основні групи:
1)
методи розвитку самоосвітньої навчально-пізнавальної діяльності;
2) методи стимулювання та мотивації
самоосвітньої навчальної діяльності;
3) методи контролю та самоконтролю
самоосвітньої навчальної діяльності.
До словесних методів організації
діяльності належить також самостійна робота з книгою. Головною перевагою даного
методу є те, що учень має можливість багаторазово опрацювати навчальну
інформацію в зручний для нього час і в доступному для нього темпі.
Робота з літературою передбачає використання
таких методів, як: 1)складання бібліографії - переліку джерел, відібраних для опрацювання
досліджуваної проблеми;
2)реферування
- стислий опис основного змісту робіт із загальною тематикою;
3)конспектування
- складання детальних записів, виділення головної ідеї роботи;
4)
анотування - короткий запис даних, що містить в літературне джерело.
Важливими методами формування навичок
самоосвіти учнів є практичні методи: експеримент, вправи, лабораторний метод.
Лабораторний метод спирається на самостійному
проведенні експериментів та досліджень учнями, сприяє набуттю дослідницьких вмінь
і самостійних навичок.
При організації науково-дослідницької
роботи учнів дотримуюсь таких принципів:
1)дослідницька робота учнів - це
наближена до науково-дослідницької діяльності з подальшим продовження в
науковій діяльності робота;
2 )зміст дослідження повинен
поєднуватися з навчальною метою та питаннями сьогодення;
3)наукове дослідження є безперервним
процесом, який не можливо виконати за кілька днів;
4)науково-дослідницька діяльність є
обов'язково керованим процесом.
Процес дослідження відбувається за такою
схемою:
1)вибір теми;
2) складання плану роботи;
3) підбір джерел і літератури ;
4) знайомство з джерелами та складання
на їх основі плану дослідження;
5)відбір і оцінка фактів;
6) обробка і систематизація зібраного
матеріалу;
7) написання роботи;
8)рецензування, остаточне редагування і
оформлення роботи;
9) захист роботи.
Я вважаю, що кожен учень володіє певним
дослідницьким потенціалом, а навчально-дослідницька робота допомогає йому краще
зрозуміти наукову картину світу, стати творчою талановитою особистістю. Важливу
роль в цьому процесі відіграють лабораторні і практичні роботи, лабораторні
експерименти та спостереження:
На лабораторних роботах учні досліджують певні явища природи
за допомогою спеціального обладнання. Лабораторні роботи проходять у формі
фронтальних занять або виконуються індивідуально. При виконанні практичних
робіт учні застосовують набуті знання при вирішення практичних завдань. За
характером діяльності суб'єктів практичні роботи близькі до лабораторних, вони
стимулюють пізнавальну діяльність, сприяють поглибленню знань, навичок і вмінь,
дають вчителю змогу провести контроль і корекцію.
Біологічний експеримент в навчанні
біології займає значне місце, але повинен відповідати віковим особливостям і
можливостям біологічного експерименту.
Позитивний ефект цих занять полягає в
тому, що вони сприяють зв'язку теорії з практикою, забезпечують набуття учнями
навичок і вмінь з користування лабораторним обладнанням, формують у них
первинні навички та вміння дослідницьких дій.
Тематика навчальних дослідів
визначається змістом матеріалу, що вивчається. Біологічні досліди на уроках
біології демонструють:
1) досліджуване явище (поглинання
речовин коренем, утворення крохмалю в листках на світлі тощо);
2) умови протікання явища та основні
його закономірності (виділення кисню листям на світлі виділення вуглекислого
газу при диханні);
3) вплив зовнішніх факторів (температури
на проростання насіння, інтенсивності освітленості на фотосинтез).
Багато
дослідів зв’язані з профорієнтаційною роботою і сприяють професійному
самовизначенню, викликаючи інтерес в учні до того чи іншого виду (гідропонне
вирощування рослин, укорінення живців з допомогою ростових речовин, формування
крони):
Для учнів 6-11 класів етапи формування
компетентності самоосвіти і саморозвитку я оцінюю за такими критеріями, як:
1) організація
навчальної діяльності учня;
2) самостійна
робота з підручником та іншими джерелами інформації;
3) культура
усного і письмового мовлення;
4) сформованість
операцій розумової діяльності;
5) контрольно-оцінювальні
вміння.
Важливою особливістю навчальних дослідів
є те, що під час їх виконання в учнів вперше отримують уявлення про біологічний
експеримент, у них формується ряд спеціальних і загальнобіологічних понять. При
підготовці біологічного експерименту, практичної чи лабораторної роботи вчителю
важливо правильно поставити їх мету, інтерпретувати отриманий результат та
зробити висновок.
Найчастіше кімнатні рослини в якості
навчально-наочних посібників використовую на уроках біології в 6 класі,
зокрема, під час проведення лабораторних досліджень, практичних робіт та
дослідницького практикуму. Лабораторні дослідження на уроках біології
забезпечують процесуальну складову навчання біології. Вони виконуються на етапі
вивчення нового матеріалу за завданнями, запропонованими вчителем, з
використанням натуральних об’єктів, колекцій, гербарних зразків, відеоматеріалів
тощо.
Метою виконання такого виду
дослідницької роботи є розвиток в учнів вміння спостерігати, описувати
біологічні об’єкти та вести власні спостереження. Прийоми виконання
лабораторних досліджень та оформлення їх результатів визначає вчитель з урахуванням
вимог програми і вікових особливостей учнів.
Впровадження дослідницької технології навчання вдало поєднується з
інтерактивними моделями навчання. Для кращого засвоєння учнями навчального
матеріалу після ознайомлення з теоретичними основами дослідницької практики я
підбираю комплекс дослідницьких методів, прийомів і методик, доступних для
використання в навчально-дослідницькій діяльності школярів з біології.
На уроках біології і на позакласних заняттях я використовую такі
інтерактивні методи і вправи, як:
1) «закінчи речення»;
2) «блеф-клуб»(«так чи ні»);
3) «світлофор»;
4) «експрес-тест»;
5) «знайди помилку»;
6) «чарівна квітка»;
7) «логічний ланцюжок»;
8) «дивуй»;
9) «чорний ящик» («заморочки з
бочки»);
10)
«кластер»;
11)
«знайди пару»;
12)
«асоціативне гроно»;
13)
«сенкан»;
14)
«акваріум»;
15)
«евристична бесіда»;
16)
«активізуючи вікторина»;
17)
«фішбоун»;
18)
вправа «Корова»;
19)
«точка опори»;
20)
вправа з ключем;
21)
робота в парах;
22)
робота в малих групах;
23)
ігрові форми організації навчальної діяльності.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ
ЛІТЕРАТУРИ
1. Алексюк
А.М.Загальні методи навчання в школі. - К.: Радянська школа, 1981. - 205 с.
2. Баханов К.О.Що ж таке технологія навчання? // Шлях
освіти. -1999. - №3.- 24 с.
3. Вірзілін М.М.
Мандри з кімнатними рослинами. - Київ, 1973.- 76 с.
4. Вітвицька С. С.
Основи педагогіки вищої школи : метод. посіб. [для
студентів
магістратури] / C.С.Вітвицька. - К.: Центр навчальної літератури,
2003. - 316 с.
5.Дичківська
І.М.Основи педагогічної інноватики : Навч. посіб. /І.М.Дичківська; РДГУ. -
Рівне, 2001. -231 c.
6. Інтерактивні
технології навчання: теорія, практика, досвід:метод. посіб. Уклад.: О.Пометун,
Л.Пироженко. - К.: А.Н.Н., 2002. -142 с.
7.Кларин
М.В.Интерактивное обучение - инструмент освоения нового
опыта // Педагогика,
2000. - №7. - С. 12-18.
8.Клинковская Н.И.,
Пасечник В.В.Комнатные растения в школе: М.: Просвещение, 1986.-142 с.
9.Левитес Д.Г.
Практика обучения: современные образовательные технологии. - М.: Изд-во
“Институт практической педагогики”,1998. -288с.
10. Максимюк
С.П.Педагогіка: Навчальний посібник.- К.: Кондор,2005. - 667 с.
11.Мороз П.В.
Дослідницька діяльність учнів в процесі навчання історії України. -
К.:Педагогічна думка, 2012.-128 с.
12. Освітні технології
: навч.-метод. посіб. / [О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко, О.М.Любарська та ін.]; за
заг.ред. О.М.Пєхоти. - К.: А.С.К., 2002.- 255 с.
13. Підготовка
майбутнього вчителя до впровадження педагогічних
технологій : навч.
посіб. / О.М.Пєхота, В.Д.Будак, А.М.Старева та ін. ; за ред. І. А. Зязюна, О.
М. Пєхоти. - К.: Видавництво А.С.К., 2003. -240 с.
14. Пометун О. І.
Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання /О.І.Пометун, Л.В.Пироженко. -
К.: А.С.К., 2004. -192 с.
15.Рибалка В.В.
Психологія розвитку творчої особистості: Навч. посіб. - К.: ІЗИН. -1996. - 236
с.
16.Сучасний
біологічний кабінет: Навч.посіб.- Рівне, 2004.- 56 с.
17. Ярошенко
О.Г.Групова навчальна діяльність школярів: теорія і
методика. - К.:
Партнер, 1997. - 193с.
Посібник Снітко Г.Г. "Використання кімнатних рослин як навчально-наочних посібників при формуванні наскрізних вмінь в процесі виконання дослідницької роботи при вивченні біології в школі"